Розглянувши апеляційну скаргу журналістки Наталії Шишки на рішення Саксаганського районного суду від 18 липня 2022 року, яке було винесене за позовами директора КП "Ритуал Сервіс Плюс" Андрія Васільєва та його дружини Аліни Васільєвої, Дніпровський апеляційний суд у складі колегії під головуванням судді Яни Бондар задовольнив скаргу частково, трохи зменшивши суму позовних вимог позивачів до журналістки. При цьому висновки суду першої інстанції щодо неправомірності використання фотографій керівника комунального підприємства з відкритих джерел та вимоги щодо спростування інформації НЕ СКАСУВАВ.
Про це повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власного кореспондента.
Апеляційну скаргу Наталії Шишки на рішення Саксаганського районного суду від 18 липня 2022 року у справі 2/214/2696/22 колегія суддів розглядала 22 листопада без присутності позивачів.
У судовому засіданні Наталія Шишка та її представниця Галина Стригунова підтримали апеляційну скаргу.
Галина Стригунова звернула увагу, на неякісний переклад текстів, які стали предметом розгляду судом першої інстанції. За її словами, переклад здійснювався без залучення перекладача, тож суд першої інстанції порушив законодавство, прийнявши до уваги редакцію текстів у перекладі позивача.
Також представниця наголосила, що жодній зі світлин, які були взялі з відкритих джерел, журналісткою не дається жодних оцінок - світлини використовувались як фотоілюстрації, котрі були доречними до змісту публікацій. У самих публікаціях особисті дані позивачів не розкриваються, а лише міститься інформація, яка стосується Андрія Васільєва як публічної особи, керівника публічної юридичної особи. Окрім цього Галина Стригунова нагадала про норми Господарського кодексу, відповідно до яких інформація про державні та комунальні підприємства є відкритою і має оприлюднюватись. Вона пояснила, що у кожній з публікацій йдеться про заходи, які мають вчиняти керівники Криворізької міської ради, виконавчі органи та комунальні підприємства.
За словами представниці, суд першої інстанції визнав, що честь та гідність позивача принижують слова "чорна готівка", "мафія", "корупція", які вживаються у публікаціях Наталії Шишки, (в яких вона пише про якість надання ритуальних послуг - ред.). Суд також визнав, що слова "мафія", корупція" і т.д. не відповідають дійсності.
"Як не відповідають? Ці слова є. А суд каже, що не відповідає дійсності. Виходить, що всю статтю залишити, а зобов'язати автора спростувати інформацію, що наведені у цій статті слова повністю принижують честь та гідність Васільєва як директора КП "Ритуал Сервіс Плюс"?", - заявила Стригунова, додавши, що Верховний Суд у своїй постанові від 22 травня 2019 року у справі 757/22307/17 - Ц зазначив, що для того, аби розрізняти фактичні твердження і оціночні судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауваження, оскільки твердження у питанні, что становить суспільний інтерес, є оціночним судженням, а не констатацією факту".
(Наведемо фрагмент з зазначеної Постанови ВСУ:
"... Європейський суд з прав людини 2 червня 2016 року ухвалив рішення у справі N 61561/08 "Інститут економічних реформ проти України", де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.
У зазначеному рішення суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.
Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів").
Виступаючи в апеляційному суді, Стригунова зауважила, що всі статті, з приводу яких подано позов до суду, стосуються питань, котрі становлять суспільний інтерес, адже в них депутатка Шишка інформує громаду про прийняті міською радою рішення, переповідає розповіді містян, які стикаються з незручностями на цвинтарях Кривого Рогу. При цьому у жодній зі статтей вона не стверджує, що "Васільєв - є корупціонер", або "Васільєв очолює мафію", або "Васільєв бере чорну готівку". "
Нічого такого у публікаціях немає. А чому суд вирішив, що це стосується саме Васільєва? Може він більше знає, ніж знає Шишка?", - запитала Стригунова.
Завершуючи свій виступ, представниця попросила скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову, прийняти своє рішення, яким відмовити у задоволенні позовів та зобов'язати позивачів відшкодувати судовий збір.
Після виступу Галини Стригунової голова колегії суддів поцікавилась, чи відомі їй факти набрання законної сили обвинувальних висновків, вироків Висільєву, Васільєвій щодо мафії, корупції, чорної готівки, хабарництва.
Представниця журналістки відповіла, що такі факти їй невідомі, однак ще раз пояснила суду, що зазначені слова в жодній з публікацій не вживались щодо Васільєва, публікації не містять таких тверджень.
Наталія Шишка також у судовому засіданні підтримала свою апеляційну скаргу та свою представницю. Вона додала, що відповідно до чинного законодавства рішення суду має відповідати принципу правової визначеності, бути зрозумілим і таким, яке можливо виконати. Водночас, за її словами, виконати рішення суду першої інстанції неможливо. Зокрема, вона звернула увагу колегії суддів, що рішенням Саксаганського райсуду її зобов'язано спростувати інформацію, при цьому не вказано, яку саме інформацію. У рішенні використано формулювання "в частині", однак не визначена сама частина, яку необхідно спростувати.
"Хто буде визначати цю частину, якщо її не визначив суд першої інстанції?", - поставила питання Наталія Шишка.
Адже законодавством передбачено, що спростуванню підлягає інформація, яка визнана судом недостовірною, негативною, такою, що ганьбить честь і гідність, підриває ділову репутацію. "Та жодним рішенням суду, включно з рішенням суду першої інстанції по цій справі, жодна інформація у вказаних постах не визнана недостовірною", - наголосила журналістка, додавши: - Щодо тексту самого спростування, яке не узгоджувалося сторонами до засідань, і де містяться слова "визнаю..." (тобто я маю визнати, що інформація щодо Васільєва є недостовірною і т.д.). Згідно ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Тобто, якщо рішення набуде законної сили, звичайно його треба буде виконувати. Але ніхто не може мене зобов'язати щось визнавати чи не визнавати - це питання мого внутрішнього переконання. І якщо мене зобов'яжуть опублікувати таке спростування, це буде порушення моїх конституційних прав".
Посилаючись на досвід своєї професійної діяльності, Наталія Шишка зауважила, що зазвичай в якості спростування публікується резулятивна частина судового рішення. А найголовніше, для чого публікується спростування, - це щоб читачі, суспільство знало, яка ж саме інформація не відповідає дійсності.
"Якщо ми поглянемо на ту частину судового рішення, що передує резулятивній частині, побачимо, що там наведені якісь цитати, і суд хибно стверджує, що це є недостовірна негативна інформація. Моя позиція - суд це хибно стверджує. Але я ці цитати побачила тільки, отримавши повний текст судового рішення: під час розгляду позовної заяви ніхто - ні сторона позивача ні суд, - ніхто не вказував, які саме цитати, які саме фрагменти текстів розглядаються на предмет того, чи стосуються вони Васільєва, чи є вони оціночними судженнями, чи містять вони фактичні дані. У матеріалах справи є купа підтверджень того, що я, абсолютно свідома свого обов’язку доводити достовірність - недостовірність інформації або оціночність - не оціночність суджень. А у своєму відзиві на позовну заяву я вказувала на те, що у позові відсутній конкретний зміст позовних вимог, просила уточнити", - пояснила Шишка.
Вона заявила, що у суді першої інстанції взагалі була позбавлена можливості захистити себе та свою позицію.
"Я багато різів у судовому засіданні зверталась, так скажіть, що, де? А виявляється, після завершення судового засідання суддя сам визначив якісь цитати, дав їм свою оцінку, позбавивши мене можливості доводити або їх достовірність або оцінити їх на предмет того, чи є вони оціночними судженнями", - зазначила відповідачка.
Наталія Шишка підкреслила, що в жодному пості, в жодному його фрагменті, в жодній цитаті, яку наводить суд у частині рішення (до резулятивної), не стверджується про якусь вину Васільєва у вчиненні кримінальних правопорушень.
Пряма мова:
"Це його суб’єктивне сприйняття. Більше того, я стверджую, що він (Васільєв - ред.) неправдиво стверджує, що я у своїх постах звинувачую його. Я не звинувачую, а висвітлюю явище. А в чому його причетність? В тому що згідно з п.2 рішення міськвиконкому, яким встановлюється вартість могил, саме на Васільєва покладено обов’язок забезпечити на території міста реалізацію могил за встановленою вартістю. А чи в нього за спиною щось робиться, чи з його відома, чи без відома - це не моє питання, для цього є інші органи, вони можуть і повинні це встановлювати. Я ж, як журналіст, як депутат ставлю питання, що все на ринку ритуальних послуг має бути організовано таким чином, щоб корупційні ризики були зведені до мінімуму".
Журналістка також пояснила, що зобов'язання видалити усі коментарі, що стосуються персональних даних Васільєва, також виконати неможливо, бо у судовому засіданні першої інстанції не розглядались ніякі коментарі, як і не оцінювалося - містять вони персональні дані, чи ні.
Щодо використання фотозображень, взятих з відкритих джерел, Наталія Шишка пояснила:
Васільєв Андрій Альбертович, директор КП “Ритуал Сервіс Плюс”, є посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування у сфері поховання і похоронної справи. Отже він є публічною особою. І фото, де він у білій сорочці сидить за робочим столом, не містить інформації про особисте життя та не спричиняє надмірного і непропорційного втручання в нього.
Особа, яка сидить у своєму робочому кабінеті, - це особа, яка перебуває під час виконання своїх посадових функцій. А інформація про службову діяльність на такій посаді не захищається Законом про персональні дані.
Окрім цього, у суді першої інстанції встановлено, що це фото Васільєв особисто виклав на своїй сторінці у Фейсбуці, надавши йому публічності, тобто, фактично дав згоду на його поширення та використання.
Друге фото, де міститься зображення і Аліни Васільєвої, також було викладене у соцмережу самим Васільєвім, і надано налаштування публічності. По цьому фото, на думку відповідачки, також не можна вести мову про надмірне і непропорційне втручання в особисте життя. Це фото, яке позивачі виклали самі у відкритий доступ і яке не містить жодної конфіденційної інформації, як то - національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан. адреса, дата, місце народження і т.д.
"І я підтримую свого представника у тому, що контент українською мовою мною не створювався. Там левова частка постів російською мовою і тільки декілька постів українською. Без обговорення цього питання у судовому засіданні, без винесення ухвали сторона позивача невідомо на яких принципах залучила якогось перекладача, який зробив неграмотний переклад, спотворивши мою журналістську працю", - наголосила відповідачка, зауваживши, що не знає, де та частина тексту, яку треба спростувати на виконання рішення суду першої інстанції, і хто цю частину визначатиме.
Попросивши колегію суддів скасувати рішення в частині задоволення позовів Васільєва та Васільєвої і і відмовити позивачам у задоволенні їх позовів, журналістка наголосила, що рішення суду першої інстанції спростовує інформацію, яка ніким не визнана недостовірною.
Після наради у дорадцій кімнаті голова колегії суддів зачитала рішення: апеляційну скаргу відповідачки (її представниці) задовольнити частково, апеляційні скарги представника позивачки Аліни Васільєвої та представника позивача Андрія Васільєва залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду в частині розміру моральної шкоди і судового збору, стягнутих з відповідача Шишки Наталії Василівни на користь позивачів Васільєвої Аліни та Васільєва Андрія, апеляційний суд вирішив змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої
на користь Васільєвої Аліни з 50 тисяч гривень до 30 тисяч гривень та зменшивши судовий збір з 1908 гривень до 572 гривень 40 копійок;
на користь Васільєва Андрія - зі 140 тисяч гривень до 110 тисяч гривень, відповідно зменшивши судовий збір 6281 гривні 80 копійок до 4585 гривень 71 копійки.
В решті рішення суду першої інстанції вирішено залишити без змін.
Стягнути з Васільєвої Аліни на користь Наталії Шишки судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1575 гривень, з Васільєва Андрія Альбертовича на користь Шишки Наталії судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 912 гривень 25 копійок.
Галина Стригунова:
"Я як адвокат переконана в тому, что рішення є неправосудне, враховуючи те, що нормами ЦПК передбачено, що судді мають керуватися правовими висновками Верховного Суду. Є числені рішення Верховного Суду, де вказується, що якщо журналіст застосовує гіперболи, критику, загальні поняття, які мають великий суспільний інтерес, наприклад те, що суд визнав “недостовірна інформація в частині слова “мафія”, “недостовірна інформація в частині слів “чорна готівка”, недостовірна інформація, що у Кривому Розі існує корупція у сфері надання ритуальних послуг за копання могил, - Верховний Суд неодноразово вказував на те, що оціночні судження не потребують доведення.
Поки що у мене є довіра до Верховного Суду. Я вважаю, що ці рішення будуть скасовані і позивачам буде відмовлено.
Наталія Шишка:
"Я знала, що рішення буде таким, оскільки навколо цієї справи склалася певна ситуація, зокрема, в інформаційному просторі, що ті особи та афілійовані з ними особи, які подавали на мене позов, впевнено заявляли у різний спосіб про те, що вони мене покарають за те, що я висвітлювала ситуацію на ринку ритуальних послуг, що вони з мене стягнуть велику суму, що я повинна приготуватися до нових “яскравих пригод”... Я так розумію, вони мали на увазі, що вони знову намагатимуться накласти арешт на мою квартиру, позбавити майна.
Для мене, як для професійного журналіста, який все життя працює у цій професії, набагато важливіше за будь-які грошові стягнення те, що це нахабний, аморальний наступ на свободу слова.
Моя оцінка рішення суду першої інстанції - воно неправосудне, ніякої змагальності сторін у суді першої інстанції забезпечено не було, суддя фактично виконував роль представника позивачів і пресував мене як якийсь радянський слідак. І звісно я іду в апеляційну інстанцію. І вже по одному-єдиному питанню, яке поставила мені головуюча колегії суддів “Чи є обвинувальні вироки щодо директора КП “Ритуал Сервіс Плюс” про притягнення його до відповідальності за корупцію?", яке раніше невідомо з яких міркувань неодноразово повторював суддя Прасолов, я зрозуміла, що рішення не буде на мою користь.
Вибачте, а що це за запитання? А де у мої публікаціях таке стверджується?
...Але я відчуваю свою моральну перевагу: не я поглумилася над Зкаоном, не я створила таку судову практику, яка може стати ганьбою не тільки України, але й Європи...
Те, що знизили розмір моральної шкоди, не має значення. Для мене справа честі - довести, що рішення суду першої інстанції і апеляції є неправосудними і вони будуть скасовані, сподіваюся, у касаційному порядку. Але якщо так станеться, що й там (у ВСУ - ред.) підтвердять ці рішення, то позиватимусь до Європейського суду. Тому що за 40 років журналістської діяльності я знаю, які межі має свобода слова, на чому вона має грунтуватись. А у нас зараз свобода закривати рот, в тому числі руками суддів...
На жаль відбувається відкат не тільки в питання свободи слова, а й у питанні правосуддя і довіри до судів".
Станом на 25 листопада на Facebook-сторінці Наталії Шишки можна прочитати спростування у вигляді цитати з резулятивної частини рішення Саксаганського районного суду. Водночас журналістка наголосила, що "нічого такого не визнавала і не визнає".
Про розгляд касаційної скарги Наталї Шишки Верховним Судом України ми проінформуємо наших читачів.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
