"Так, як нас українізують росіяни, не зможе зробити жодна ГО", - у Кривому Розі дискутували про дерусифікацію, - ФОТО
Фото Анастасії Попович
У Кривому Розі говорили про дерусифікацію. Розмова відбулась днями в Культурно громадському центрі "Шелтер Плюс" в межах проєкту "Мовні вправи".
Про це сайт 0564.ua повідомляє з посиланням на власного кореспондента.
Тема панельної дискусії сформульована організатором (ГО "Порода") так: "Дерусифікація в контексті криворізької локальної ідентичності". Питання дерусифікації обговорювались з:
Світланою Бузько – кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри української мови Криворізького державного педагогічного унівеситету;
Євгенією Журавель — психологинею в екзистенційно-аналітичному підході, арт-терапевткою, здобувачкою PhD, координаторкою запуску служби психологічної реабілітації Простору відновлення військових і цивільних «Гарт»;
Інною Меленко — учителькою української мови та літератури, організаторкою розмовного клубу онлайн для дітей та дорослих.
Модерувала дискусію засновниця ГО "Порода" Ірина Божко.
Перед спікерками були поставлені питання про:
- міф про Кривий Ріг як споконвічно російськомовне місто;
- як без примусу та звинувачень мотивувати криворіжців говорити українською та обирати український контент;
- як викладати українську мову та літературу дітям, аби їм було справді цікаво.
Кожна із спікерок поділились своїм досвідом переходу на українську мову.
На думку Світлани Бузько, найбільший стимул до українізації населення, все таки, нам дають наші вороги.
"Коли від російських куль та снарядів гинуть наші найкращі хлопці та чоловіки, у людей підсвідомо починає з'являтися відраза до всього російського. Тому так, як нас українізують росіяни, не зможе зробити жодна громадська організація", - зазначає філологиня.
Також Світлана Бузько зазначила, що важливу роль в українізації суспільства та вихованні україномовного покоління відіграє українська та світава література в українському перекладі. Спікерка для прикладу навела свій досвід виховання дітей. Філологиня наголосила, що любов до української мови вона прищепила своїм дітям, читаючи їм твори Всеволода Нестайка.
На фото: Світлана Бузько
Психологиня Євгенія Журавель пояснила причину агресії до російськомовних. На її думку, люди пов'язують російськомовних з тим, що саме через них почалась війна. Така реакція пов'язана з тим, що звичайні люди не могли на це впливати. Тому, зазначила психологиня: "Звинуватити - значить могти покарати та могти виправити".
Також вона пояснила, чому дехто знаходить виправдання тому, що не може перейти на українську мову.
"Дорікання російськомовним людям викликають у них негативні переживання і, оскільки багатьом не приємно бути присоромленими, то це викликає бажання захиститися. Саме тому дехто переходить на українськіу, а інші можуть сказати "Мне так удобно", - зазначила Євгенія.
На її думку, мова - це спосіб показати свою ідентичність, сказати: "Я є". Сьогодні досить важливо це показувати світові.
На фото Анастасії Попович - Євгенія Журавель з мікрофоном
"Тема української мови зараз неймовірно актуальна, - прокоментувала модераторка заходу Ірина Божко. - З одного боку, ця тема зараз максимально популярна, з іншого боку, все ще говорять недостатньо. Зокрема, Криворіжжя, як зросійщений регіон, дуже потребує цієї актуалізації".
"Ми вирішили зібрати спікерок, які могли б висвітлити тему української мови з різних боків. Було важливо почути думку мовознавиці, яка може говорити про мову фахово. Також психологиню, яка розповіла про переживання тих людей, які переходять чи не переходять на українську мову. І, власне, людину, яка безпосередньо популяризує українську мову серед молоді», - додала пані Ірина.
На фото: Ірина Божко
“Панельна дискусія про дерусифікацію, і зокрема про українську мову пройшла жваво, різноманітно та цікаво. Була можливість висловитись тим, хто живе в процесі переходу на українську або відстоює її серед свого оточення. Спілкувались щодо відповідальності батьків за вибір мови їх дітей, українців за кордоном, перехід на рідну мову загалом. Ця бесіда підтверджує актуальність проблеми, адже її вирішення має бути для всіх українців, від найменших до найстарших. Це питання волі, ідентичності, власної позиції”, 一 поділилась учасниця дискусії Інна Меленко.
Загалом захід відвідали більше 80 людей, а сама дискусія тривала майже три години. Гості події активно ділилися власним досвідом: коли і як вони вирішили перейти на українську, що їх зупиняло до цього, що допомогло наважитися. Найвагомішими факторами очікувано виявилися сміливість і підтримка: не боятися змін самим і допомагати тим, хто на них наважується.
Завершував подію диджей-сет від криворізької музикантки та мисткині Діани Чучулашвілі (Two2) та смаколиками, якими пригощала гостей кав’ярня “Кафе Квітка”.
Нагадаємо, проєкт "Мовні вправи" організований у Кривому Розі Криворізьким центром сучасної культури. Розпочався він 21 липня відкриттям однойменної виставки. Надалі у межах проєкту відбулися ряд просвітницьких заходів.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News.