Як правильно застосовувати фемінітиви: у "Фемкварталі 3.0" слухали лекцію про нашуміле, - ФОТО, ВІДЕО

В межах проєкту "Фемквартал 3.0" 2 листопада  у «Бібліотеці на Поштовій» відбулась публічна лекція на тему "Гендерна асиметрія в мовному відображенні". З лекцією перед слухачами виступила кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталія Малюга.  

Як повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власного кореспондента, лекторка висвітила такі питання

способи мовної ідентифікації жінки;

проблеми агентивно-професійної номінації;

стратегії статевої нейтралізації засобами мови;

гендерну інтерпретацію категорії роду;

особливості поєднання граматичних форм під час побудови висловлювань;

творення фемінітивів за словотвірними моделями.

Отримана інформація викликала запитання у слухачів, отож вони мали змогу задати запитання, отримати відповіді, обговорити почуте.

Як зазначила науковиця, неприйняття повністю чи частково гендерної критики мови пов'язане з практичними рекомендаціями щодо усунення виявів мовної дискримінаці жінки творення гендерно коректної мови, які нерідко призводять до побудови громіздких, стилістично незграбних і не завжди зрозумілих конструкцій.

Наталія Малюга зауважила, що не слід системно підступати під традиційного вживання назв осіб чоловічої статі в загальній (позастатевій) функції, оскільки такі факти не свідчать про нерівноправие становище жінок і не ведуть до їх дискримінації.

Вона зацитувала авторитетну дослідницю словотворення Аллу Архангельську, яка зазначала:

«Абсолютизaцiя статі i приписуваних іменникам чоловічого роду абсолютної маскулінності стали результатом заангажованого підходу до мови з позицій скривдженого". 

У висновках лекторка наголосила, що активізована тенденція до творення суфіксальних фемінітивів, націлена на забезпечення жінок іхніми власними найменуваннями, має спиратися на дотримання традицій словотворення української мови. Однак ця тенденція стала поширюватися в певних сегментах сучасного публічного мовного простору вже майже антоматично, нерідко призводячи як до сплутування й нівеляції виражальних ресурсів різних стилів і жанрів літературної мови (до зниження й навіть огрублення конотації деринатів, як-от: мермерка, персонаж - персонажка; до такого ж недоречного піднесення їхнього стилістичного статусу, як-от: лікарка-епідеміологиня, криміналогиня), до семантичної нечіткості та дифузності в застосуванні цих назв. Словотворчі процеси фемінізації за самою своєю природою не здатні усунути слідів похідності, а отже, і вторинності мовного образу жінки на фоні образу чоловіка у структурі мови.

Основна маса явищ мовної «депатріархатизации сконцентрована у сфері позначень осіб жіночої статі. З одного боку, активно поповнюється мовний інвентар засобів позначення осіб жіночої статі, особливо за їхнім родом занять і соціальним статусом, з іншого, дезактуалізуються й віддходять у пасивний фонд деякі інші моделі мовного позначення жінки.

Лекцію Наталії Малюги можна послухати на нашому відео, яке згодом буде тут.

Нагадаємо проєкт "Фемквартал 3.0" ініційований і втілюється групою "рівні у кривому", авторкою і натхненницею якого є Ольга Костіна, за підтримки Української Феміністичної Мережі за Свободу й Демократію.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News